спудей
(-я) ч.,мол., студ., жарт. Студент. — Тю. Ми ж спудеї. — А що це? — Студенти (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спудей — спуде́й іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- спудей — -я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Києво-Могилянської академії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спудей — СПУДЕ́Й, я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії. – Ви розумієте, панове, мову .. Ціцеронову? – спитав він. Словник української мови у 20 томах
- спудей — У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)... Словник синонімів української мови
- спудей — Спуде́й, -де́я, -де́єві, -де́єм; -де́ї, -де́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спудей — СПУДЕ́Й, я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії. — Ви розумієте, панове, мову.. Ціцеронову? — спитав він. Словник української мови в 11 томах
- спудей — Спудей, -дея м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84. Словник української мови Грінченка