1. Словник української мови в 11 томах

спускання

СПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися.

Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Л. Укр., II, 1951, 185);

Підходить Люба до мене і схоплюється рукою за мотузок від санчат.. А далі ми виїхали на пагорб і почали спускатися.. Головне у спусканні — це внизу з розгону вивалитись у сніг (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спускання — спуска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спускання — -я, с. Дія за знач. спускати і спускатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спускання — СПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці... Словник української мови у 20 томах