спускання
СПУСКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися.
Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Леся Українка);
Підходить Люба до мене і схоплюється рукою за мотузок від санчат .. А далі ми виїхали на пагорб і почали спускатися .. Головне у спусканні – це внизу з розгону вивалитись у сніг (М. Стельмах);
Для спускання з гір невеликої кількості дерева одним конем використовували передню телігу (“підтоку”) воза (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спускання — спуска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спускання — -я, с. Дія за знач. спускати і спускатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спускання — СПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах