спуст
СПУСТ, ч.
1. род. у, заст. Міра ємності: три відра (горілки).
Вродилось.. пиво чорнеє з лимоном, Сивушки же трохи не з спуст (Котл., І, 1952, 170).
2. род. а, розм. Те саме, що струг.
3. род. у, заст. Пристрій для відведення води.
Се був спуст стародавнього великого ставу (Фр., III, 1950, 250);
Нижче од спусту між камінням в білому шумі та в бризках купаються циганчата (Н.-Лев., VII, 1966, 289);
// Заставка (у млині).
◊ На всі спу́сти й за́ставки див. за́ставка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спуст — спуст 1 іменник чоловічого роду міра ємності; пристрій для відведення води арх. спуст 2 іменник чоловічого роду струг розм. Орфографічний словник української мови
- спуст — ч. 1》 род. -у, заст. Міра ємності: три відра (горілки). 2》 род. -а, розм. Те саме, що струг. 3》 род. -у, заст. Пристрій для відведення води. || Заставка (у млині). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спуст — СПУСТ, ч. 1. род. у, заст. Міра ємності: три відра (горілки). Вродилось .. пиво чорнеє з лимоном, Сивушки же трохи не з спуст (І. Котляревський); Свої гроші в комору впровадив. Словник української мови у 20 томах
- спуст — спуст оберт (замка)(ст): Тільки по тому, як загачив двері і замкнув на два спусти, почувся в безпеці (Авторка); Вранці ще раз напоїв потопельника до безтями, замкнув його на чотири спусти в комірчині і пішов до фризієра (Керницький) ◊ добрий спуст вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спуст — Спуст, -ту м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229. Словник української мови Грінченка