співпраця
СПІВПРА́ЦЯ, і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність.
Наша дружба і творча співпраця зайшли так далеко, що ми навіть надрукували одного «святкового» вірша, написаного в співавторстві — «Іван Ле, Юрій Яновський» (Ле, В снопі.., 1960, 371);
За післявоєнні десятиріччя горизонти славістичної науки розширились в умовах тісної співпраці всіх слов’янських країн на соціалістичних засадах (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співпраця — співпра́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співпраця — див. ПРАЦЯ. Словник синонімів Караванського
- співпраця — див. допомога Словник синонімів Вусика
- співпраця — [сп'іўпрац'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- співпраця — -і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співпраця — СПІВПРА́ЦЯ, і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність. Не перший рік письменників закликають до співпраці з кіномитцями (з газ.); Взаємовигідна співпраця; Міжнародна співпраця. Словник української мови у 20 томах
- співпраця — СПІВРОБІ́ТНИЦТВО (форма організації праці, при якій різні люди, колективи, держави і т. ін. разом беруть участь у тому самому процесі), СПІВПРА́ЦЯ, КООПЕРА́ЦІЯ. Міжнародне співробітництво; Співпраця установ; Кооперація зусиль наукових і виробничих колективів. Словник синонімів української мови