1. Словник української мови в 11 томах

співпрацювати

СПІВПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь.

— Якби були підозріння, що я співпрацюю з поліцією, що ви… ви особисто, слухайте, подумали б про мене? (Вільде, Сестри.., 1958, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співпрацювати — співпрацюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. співпрацювати — Співробітничати; (з ворогом) коляборувати; п-к -ЮЮЧИЙ, що співпрацює, залучений до співпраці, співробітник, неґ. коляборант, о. у співпраці. Словник синонімів Караванського
  3. співпрацювати — див. допомагати; працювати Словник синонімів Вусика
  4. співпрацювати — -юю, -юєш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. співпрацювати — СПІВПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь. – Якби були підозріння, що я співпрацюю з поліцією, що ви... ви особисто, слухайте, подумали б про мене? (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах