1. Словник української мови в 11 томах

співтворчість

СПІВТВО́РЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість.

Прагнення перетворити свої міста на справді комуністичні.., природно, активізувало співтворчість архітекторів і художників (Образотв. мист., 4, 1974, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співтворчість — співтво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. співтворчість — -чості, ж., книжн. Спільна творчість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співтворчість — СПІВТВО́РЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість. Співтворчість архітекторів і художників. Словник української мови у 20 томах