1. Словник української мови в 11 томах

співтоваришка

СПІВТОВА́РИШКА, и, ж., рідко. Жін. до співтова́риш.

Дарку знову огортає страх. Вже не за себе, але за тих незнайомих співтоваришок, співвинних у цій справі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співтоваришка — співтова́ришка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. співтоваришка — -и, рідко. Жін. до співтовариш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співтоваришка — СПІВТОВА́РИШКА, и, ж., рідко. Жін. до співтова́риш. Дарку знову огортає страх. Вже не за себе, але за тих незнайомих співтоваришок, співвинних у цій справі (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах