співучасниця

СПІВУЧА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до співуча́сник.

Льоля М. — моя давня приятелька, товариш моїх юних літ, співучасниця пережитого замолоду (Смолич, Розм. з чит., 1953, 147);

[Жека:] Хто б він не був, ти не можеш цього робити! Бо раз ти ховаєш його злочин, ти сама робишся його співучасницею (Мам., Тв., 1962, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співучасниця — співуча́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співучасниця — -і. Жін. до співучасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співучасниця — СПІВУЧА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до співуча́сник. Льоля М. – моя давня приятелька, товариш моїх юних літ, співучасниця пережитого замолоду (Ю. Смолич); [Жека:] Хто б він не був, ти не можеш цього робити! Бо раз ти ховаєш його злочин, ти сама робишся його співучасницею (Я. Мамонтов). Словник української мови у 20 томах