співучасниця
СПІВУЧА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до співуча́сник.
Льоля М. — моя давня приятелька, товариш моїх юних літ, співучасниця пережитого замолоду (Смолич, Розм. з чит., 1953, 147);
[Жека:] Хто б він не був, ти не можеш цього робити! Бо раз ти ховаєш його злочин, ти сама робишся його співучасницею (Мам., Тв., 1962, 443).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співучасниця — співуча́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співучасниця — -і. Жін. до співучасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співучасниця — СПІВУЧА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до співуча́сник. Льоля М. – моя давня приятелька, товариш моїх юних літ, співучасниця пережитого замолоду (Ю. Смолич); [Жека:] Хто б він не був, ти не можеш цього робити! Бо раз ти ховаєш його злочин, ти сама робишся його співучасницею (Я. Мамонтов). Словник української мови у 20 томах