спідняк

СПІДНЯ́К, а́, ч.

1. Спіднє жорно у млині.

2. Нижня дека кобзи, бандури.

Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64);

Бандура складається з двох основних частин — коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 83).

3. Нижній круг гончарного станка.

Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п’ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328).

4. розм. Збиране молоко.

Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідняк — спідня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спідняк — -а, ч. 1》 Спіднє жорно у млині. 2》 Нижня дека кобзи, бандури. 3》 Нижній круг гончарного станка. 4》 розм. Збиране молоко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спідняк — СПІДНЯ́К, а́, ч. 1. Спіднє жорно у млині. 2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Ф. Словник української мови у 20 томах
  4. спідняк — Нижній, більший за розмірами, диск ножного гончарського круга. Універсальний словник-енциклопедія
  5. спідняк — Спідняк, -ка м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. см. круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262. 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у. Словник української мови Грінченка