1. Словник української мови Грінченка

спідняк

Спідняк, -ка

м.

1) Нижній жерновъ на мельницѣ.

2) Нижній пильщикъ.

3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281.

4) Часть гончарнаго круга. см. круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262.

5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідняк — спідня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спідняк — -а, ч. 1》 Спіднє жорно у млині. 2》 Нижня дека кобзи, бандури. 3》 Нижній круг гончарного станка. 4》 розм. Збиране молоко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спідняк — СПІДНЯ́К, а́, ч. 1. Спіднє жорно у млині. 2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Ф. Словник української мови у 20 томах
  4. спідняк — Нижній, більший за розмірами, диск ножного гончарського круга. Універсальний словник-енциклопедія
  5. спідняк — СПІДНЯ́К, а́, ч. 1. Спіднє жорно у млині. 2. Нижня дека кобзи, бандури. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл. Словник української мови в 11 томах