спізнавати
СПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., СПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати.
Брат сестри не спізнав (Чуб., V, 1874, 918);
Ти ж мовчки сиділа, й не міг Тебе я спізнати відразу (Сам., І, 1958, 127).
2. Набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що-небудь.
— Як чоловік сам сіє, сам оре, сам сапає,— спізнає все ліпше (Коб., II, 1956, 164);
— Ти у світ іди, Милий синочку, Ти усе спізнай (Рудан., Тв., 1956, 68);
— Як не може свиня на небо подивитися, так їм спізнати грамоту (Мирний, І, 1954, 154).
3. Одержувати відомості про кого-, що-небудь; бути, ставати обізнаним з чимсь, відносно когось.
[Кіндрат:] Як якийсь.. праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (Сам., II, 1958, 33).
4. перев. док. Зрозуміти суть кого-, чого-небудь.
Погладив її панотець по головці, та, мабуть, не по-батьківськи, бо хоч мале було, а зараз спізнало, що він невеселий (Свидн., Люборацькі, 1955, 9);
// Виявити, викрити (щось таємне, заборонене).
[Текля:] Ви ж розумний кавалер, то й подумали б, що буде, як люде спізнають, що я буду від вас гостинці… (Кроп., І, 1958, 412);
// Зазнати на власному досвіді, пережити щось.
Не спізнавши болю од розлуки, Не спізнаєш радості стрічання (Крим., Вибр., 1965, 293);
Син коваля, рано осиротівши, спізнав він [І. Франко] усю гіркоту життя (Тич.. III, 1957, 166);
Хто, друзі, у мандрівках не бував.., Той добрості людської не спізнав (Рильський, Зграя.., 1960, 32);
Давно колись, у молоді роки, Охрім Півень спізнав хвилюючу й непереможну пристрасть: він шукав скарби (Донч., Дочка, 1950, 61);
— Коли ти спізнаєш почуття кохання, тоді сам відповіси на своє запитання (Бурл., Напередодні, 1956, 108).
5. перев. док. Зустріти, вперше побачити кого-небудь; познайомитися з кимсь.
Моя Параска, спізнавши мене, хорошим хазяїнам хліб повертала, а за мене подавала рушники (Барв., Опов.., 1902, 176);
Там [у Варшаві].. Тувіма спізнав я Юліана (Рильський, III, 1961, 271).
Значення в інших словниках
- спізнавати — спізнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спізнавати — (кого) впізнавати; (науки) пізнавати, вивчати; док. СПІЗНАТИ, збагнути, (щастя) зазнати, (кого) запізнати, познайомитися з ким. Словник синонімів Караванського
- спізнавати — -наю, -наєш, недок., спізнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2》 Набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізнавати — СПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., СПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. Брат сестри не спізнав (П. Чубинський); Ти ж мовчки сиділа, й не міг Тебе я спізнати відразу (В. Словник української мови у 20 томах
- спізнавати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови