1. Словник синонімів Караванського

спізнавати

(кого) впізнавати; (науки) пізнавати, вивчати; док. СПІЗНАТИ, збагнути, (щастя) зазнати, (кого) запізнати, познайомитися з ким.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнавати — спізнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спізнавати — -наю, -наєш, недок., спізнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2》 Набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізнавати — СПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., СПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. Брат сестри не спізнав (П. Чубинський); Ти ж мовчки сиділа, й не міг Тебе я спізнати відразу (В. Словник української мови у 20 томах
  4. спізнавати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  5. спізнавати — СПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., СПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. Брат сестри не спізнав (Чуб., V, 1874, 918); Ти ж мовчки сиділа, й не міг Тебе я спізнати відразу (Сам. Словник української мови в 11 томах