1. Словник української мови в 11 томах

спірит

СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом.

Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: — Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось,— сіпав хтось за рукав (Кир., Вибр., 1960, 70);

*У порівн. Вона сподівалась якогось чуда, підступила, неначе .. спірит, до дверей і загомоніла: — Вийди, мій милий! (Н.-Лев., IV, 1956, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спірит — спіри́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спірит — див. чародій Словник синонімів Вусика
  3. спірит — -а, ч. Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спірит — СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто займається спіритизмом. Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: – Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось, –сіпав хтось за рукав (І. Кириленко); * У порівн. Вона сподівалась якогось чуда, підступила, неначе .. Словник української мови у 20 томах