спірит
спіри́т
-а, ч.
Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спірит — спіри́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- спірит — див. чародій Словник синонімів Вусика
- спірит — СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто займається спіритизмом. Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: – Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось, –сіпав хтось за рукав (І. Кириленко); * У порівн. Вона сподівалась якогось чуда, підступила, неначе .. Словник української мови у 20 томах
- спірит — СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом. Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: — Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось,— сіпав хтось за рукав (Кир., Вибр., 1960, 70); *У порівн. Словник української мови в 11 томах