1. Словник української мови в 11 томах

станс

СТАНС, а, ч., літ.

1. Чотирирядкова строфа із закінченою думкою.

2. перев. мн. Невеликий за розміром ліричний вірш, який складається з таких строф.

На щічки хороші її, чарівні, Складаю чудовії станси (Л. Укр., IV, 1954, 82);

Що це? Станси невідомі Ламартіна чи Парні Нотували у альбомі Руки пані чарівні? (Бажан, Роки, 1957, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станс — станс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. станс — СТАНС, а, ч., літ. 1. Чотирирядкова строфа із закінченою думкою. 2. перев. мн. Невеликий за розміром ліричний вірш, який складається з таких строф. На щічки хороші її, чарівні, Складаю чудовії станси (Леся Українка); Що це?... Словник української мови у 20 томах
  3. станс — -а, ч., літ. 1》 Чотирирядкова строфа із закінченою думкою. 2》 перев. мн. Невеликий за розміром ліричний вірш, який складається з таких строф. Великий тлумачний словник сучасної мови