старизна
СТАРИ́ЗНА, и, ж., збірн.
1. розм. Старі речі, те, чим довго користувалися.
Не такими колись були в нього плуги, але й ця старизна не запечалила Марка, більше печалили виснажені коні (Стельмах, Правда.., 1961, 335).
2. зневажл. Старики, старі люди.
Ляш хотів поставити чарку на стіл, але рука тіпнулась, чарка впала додолу й розбилась на скалки. Інші діди охнули з остраху, якийсь пан з гостей не втерпів і вголос промовив: «І пощо таку старизну скликати?» (Л. Укр., III, 1952,672).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старизна — стари́зна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- старизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
- старизна — СТАРИ́ЗНА, и, ж., збірн. 1. розм. Старі речі, те, чим довго користувалися. Не такими колись були в нього плуги, але й ця старизна не запечалила Марка, більше печалили виснажені коні (М. Стельмах). 2. зневажл. Старики, старі люди. Словник української мови у 20 томах
- старизна — -и, ж., збірн. 1》 розм.Старі речі, те, чим довго користувалися. 2》 зневажл. Старики, старі люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старизна — СТАРИ́Й ім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н (СТАРИГА́НЬ) фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. — старі люди). Словник синонімів української мови
- старизна — Старизна, -ни ж. Старыя вещи. Словник української мови Грінченка