старинка

СТАРИ́НКА, и, ж. Пестл. до старина́ 1.

Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать (Шевч., II, 1963, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старинка — стари́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. старинка — СТАРИ́НКА, и, ж. Пестл. до старина́ 1. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. старинка — -и, ж. Пестл. до старина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старинка — Старинка, -ки ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч. Словник української мови Грінченка