старинка
СТАРИ́НКА, и, ж. Пестл. до старина́ 1.
Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать (Шевч., II, 1963, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старинка — стари́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- старинка — СТАРИ́НКА, и, ж. Пестл. до старина́ 1. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- старинка — -и, ж. Пестл. до старина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старинка — Старинка, -ки ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч. Словник української мови Грінченка