старослов’янізм

СТАРОСЛОВ’ЯНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Лексичне, фразеологічне або фонетичне запозичення із старослов’янської мови.

Чимало в поемі [«Єретик»] старослов’янізмів, як, наприклад: «всує», «да совершиться», «на прю», «древо», «овні шкури» і т. п. (Укр. літ., 8, 1957, 184).