старостування
СТАРОСТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старостува́ти.
— Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (Іщук, Вербівчани, 1961, 113);
Закінчилось старостування Шевка тим, що з державної варти наїхали в німецьких залізних черепахах гайдамаки (Стельмах, Гуси-лебеді… 1964, 123).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старостування — старостува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- старостування — СТАРОСТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старостува́ти. – Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук); Закінчилось старостування Шевка тим, що з державної варти наїхали в німецьких залізних черепахах гайдамаки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- старостування — -я, с. Дія за знач. старостувати. Великий тлумачний словник сучасної мови