1. Словник української мови в 11 томах

статус

СТА́ТУС, у, ч. У міжнародному праві — становище, стан.

Великий князь у розумінні свого політичного статусу відповідав західноєвропейським королям (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 493);

Трускавець — невеличке прикарпатське місто — з минулого року дістало статус всесоюзного курорту (Рад. Укр., 31.XII 1971, 4);

Слід пам’ятати, що статус дипломата значною мірою лімітував його громадську і літературну діяльність в Канаді (Рад. літ-во, 5, 1958, 20);

// Певний стан чого-небудь.

Наша поведінка визначається не самим тільки мозком. Є ще так званий гормональний статус організму, який визначає багато факторів нашої життєдіяльності (Наука.., 2, 1972, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статус — ста́тус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. статус — СТАТУС – СТАТУТ Статус, -у. Правове становище: майновий статус, статус дипломата, дипломатичний статус, статус незалежної держави. Статус-кво, невідм., ч. Становище, яке існує в якийсь певний момент: підтримувати статус-кво. Статут, -у. Літературне слововживання
  3. статус — див. СТАН. Словник синонімів Караванського
  4. статус — Стан, становище Словник чужослів Павло Штепа
  5. статус — СТА́ТУС, у, ч. У міжнародному праві – становище, стан. Великий князь у розумінні свого політичного статусу відповідав західноєвропейським королям (з наук. літ.); Статус дипломата; Політичний статус; // Певний стан чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. статус — -у, ч. 1》 Правове становище громадян, державних і громадських органів, міжнародних організацій тощо. Соціальний статус — становище індивіда або групи осіб щодо інших індивідів або груп у соціальній системі. 2》 Стан здоров'я хворого на момент обстеження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. статус — ста́тус (лат. status – становище) 1. юрид. Правове становище осіб або організацій, установ тощо. 2. С. соціальний – становище індивіда або групи осіб щодо інших індивідів або груп у соціальній системі. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. статус — Ста́тус, -су; -туси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. статус — рос. статус правовий стан юридичних і фізичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, що характеризується і визначається їх організаційно-правовою формою, статутом, свідоцтвом про реєстрацію, правами та обов'язками... Eкономічна енциклопедія