1. Словник української мови в 11 томах

стаєнний

СТАЄ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до ста́йня.

На стаєннім порозі з’явився хурман (Коцюб., II, 1955, 81);

Два дні Юрко томився у Штефана на стаєнному горищі в сіні (Козл., Ю. Крук, 1957, 388);

// Якого тримають у стайні; признач. для їзди, а не для сільськогосподарських робіт (про коня); виїзний.

Дорогою їхало більше як десять їздців на добрих, стаєнних конях (Фр., VІІІ, 1952, 288);

Він часто уявляв собі свою рідну дочку на зеленій Усатенковій тачанці, запряженій парою стаєнних коней, що вітром мчать через село… (Воскр., Весна, 1939, 30).

Стає́нна ла́йка — груба, непристойна лайка.

Злість його душить. Грима дверима, перекидає стільці і хоче так крикнуть, щоб по всіх хатах заскакала стаєнна лайка (Коцюб., II, 1955, 59).

2. у знач. ім. стає́нний, ного, ч. Те саме, що ко́нюх.

Пан дідич до слуги озвався: «Дай до стайні знати, Там до стаєнного Гриня́, Щоб комісарського коня Казав негайно осідлати!» (Фр., X, 1954, 285);

Виходячи з стайні, він спинився здивований — один із стаєнних вів на поводі з водопою розкішного жеребця (Сміл., Зустрічі, 1936, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стаєнний — Стає́нний: — конюх [51] Словник з творів Івана Франка
  2. стаєнний — стає́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. стаєнний — СТАЄ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́йня. На стаєннім порозі з'явився хурман (М. Коцюбинський); Два дні Юрко томився у Штефана на стаєнному горищі в сіні (П. Козланюк); // Якого тримають у стайні; признач. Словник української мови у 20 томах
  4. стаєнний — стає́нний конюх (ст)||машталір Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. стаєнний — -а, -е. 1》 Прикм. до стайня. || Якого тримають у стайні; признач. для їзди, а не для сільськогосподарських робіт (про коня); виїзний. Стаєнна лайка — груба, непристойна лайка. 2》 у знач. ім. стаєнний, -ного, ч. Те саме, що конюх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стаєнний — КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О. Словник синонімів української мови
  7. стаєнний — Стає́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стаєнний — Стаєнний, -а, -е Конюшенный. Коні стаєнні. О. 1862. V. 107. Словник української мови Грінченка