1. Словник української мови в 11 томах

стверджений

СТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стве́рдити.

Ідеї Леніна про необхідність всебічного сприяння розвитку науки і техніки, як важливого заходу в справі економічного зміцнення нашої країни, стверджені величними перемогами радянського народу в будівництві соціалізму (Мікр. ж., XXII, 2, 1960, 6);

// стве́рджено, безос. присудк. сл.

Жовтневий переворот було підтримано в цьому донецькому малому місті й стверджено (Ю. Янов., II, 1954, 111);

Справжній талант.. вміє додавати своє й нове до того, що вже було відкрито і стверджено в літературі іншими художниками слова (Про багатство л-ри, 1959, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стверджений — стве́рджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стверджений — СТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стве́рдити; // стве́рджено, безос. пред. Справжній талант .. вміє додавати своє й нове до того, що вже було відкрито і стверджено в літературі іншими художниками слова (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стверджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ствердити. || стверджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стверджений — Стве́рджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)