1. Словник української мови в 11 томах

ствердження

СТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. стве́рдити, стве́рджувати.

У боротьбі за ствердження української культури велику роль відігравала прогресивна російська інтелігенція (Минуле укр. театру, 1953, 25);

Він хотів тепер жити і працювати для ствердження правди (Рибак, Час.., 1960, 866);

Вона [карта Радянської України].. образно говорить про наші здобутки і перемоги в ствердженні нового соціалістичного життя (Цюпа, Україна.., 1960, 82);

Весілля без вінчання,.. прилюдна присяга молодих на вірність, громадське ствердження шлюбу — усе це сприяло формуванню нових поглядів на сім’ю, взаємовідносин в ній (Свята.. Рад. Укр., 1971, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ствердження — стве́рдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ствердження — СТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. стве́рдити, стве́рджувати. Він хотів тепер жити і працювати для ствердження правди (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. ствердження — -я, с. Дія за знач. ствердити, стверджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови