стволина

СТВОЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ствол 1.

Ложа [від рушниці] відлетіла, вже ми за саму стволину борюкаємося. І стволина вже погнулася, а він не пускає (Хотк., І, 1966, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стволина — стволи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стволина — СТВОЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ствол 1. Ложа [від рушниці] відлетіла, вже ми за саму стволину борюкаємося. І стволина вже погнулася, а він не пускає (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. стволина — (-и) ж.; жрм. Те саме, що ствол 1. Словник жарґонної лексики української мови
  4. стволина — -и, ж., розм. Те саме, що ствол 1). Великий тлумачний словник сучасної мови