1. Словник української мови в 11 томах

стернина

СТЕРНИ́НА, и, ж.

1. Нижня частина стебла злакової рослини, яка залишається на полі після збирання.

2. діал. Стернище.

Сумний зойк журавлів неначе турботою наповнив нараз цілу спустілу площінь стернини (Коб., III, 1956, 515).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стернина — стерни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стернина — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. стернина — СТЕРНИ́НА, и, ж. 1. Нижня частина стебла злакової рослини, яка залишається на полі після збирання. 2. діал. Стернище. Сумний зойк журавлів неначе турботою наповнив нараз цілу спустілу площінь стернини (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. стернина — -и, ж. 1》 Нижня частина стебла злакової рослини, яка залишається на полі після збирання. 2》 діал. Стернище. Великий тлумачний словник сучасної мови