стерновище
СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще.
Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Тют., Вир, 1964, 354);
Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (Гончар, Тронка, 1963, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стерновище — стернови́ще іменник середнього роду стернище рідко Орфографічний словник української мови
- стерновище — СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що стерни́ще. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Григорій Тютюнник); Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- стерновище — -а, с., рідко. Те саме, що стернище. Великий тлумачний словник сучасної мови