стерновий
СТЕРНОВИ́Й, а́, е́.
1. У якому міститься стерно (у 1 знач.).
Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач, Гриць.., 1955, 7).
2. у знач. ім. стернови́й, во́го, ч. Той, хто здійснює управління судном.
То був маленький рейнський буксир з високою білою трубою, з маленькою рубкою для стернового і маленькою каютою, де міг відпочити хтось з команди (Загреб., Європа 45, 1959, 3);
За сигналом водолаза стерновий спрямовує судно то до лівого, то до правого берега (Рад. Укр., 21.XII 1960, 4);
Гребці на човні виймали з кочетів весла, опустив кермо стерновий, усі вони вийшли на берег (Скл., Святослав, 1959, 619);
В недовгі проміжки часу стали проноситись під мостом рухливі плоти — дараби, керовані передніми стерновими (Вол., Озеро.., 1959, 25).
Значення в інших словниках
- стерновий — стернови́й 1 прикметник від: стерно́ стернови́й 2 іменник чоловічого роду, істота керманич Орфографічний словник української мови
- стерновий — див.. КЕРМАНИЧ. Словник синонімів Караванського
- стерновий — див. керівник Словник синонімів Вусика
- стерновий — СТЕРНОВИ́Й, а́, е́. 1. У якому міститься стерно (у 1 знач.). Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Д. Ткач). 2. у знач. ім. стернови́й, во́го, ч. Той, хто здійснює управління судном. Словник української мови у 20 томах
- стерновий — -а, -е. 1》 У якому міститься стерно (у 1 знач.). 2》 у знач. ім. стерновий, -вого, ч. Той, хто здійснює управління судном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стерновий — КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Словник синонімів української мови