стерпіти
СТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. сте́рплять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не.
1. Утриматися, здержатися від яких-небудь слів, учинків і т. ін.
— Терпіла я, та й не стерпіла, пішла в Тернівку сповідатися (Н.-Лев., III, 1956, 286);
Де б він так іншим разом стерпів панотцеві?! А тепер мусив. Годив, як малій дитині (Март., Тв., 1954, 223);
— Та ти подивись, як високо я стрибаю! — не стерпіла і похвалилась дівчинка (Ів., Вел. очі, 1956, 19);
Що не говорив Василь, як не пояснював — нічого не допомогло.. Не стерпіла Марія, сама пішла до поліцаїв, щоб розповісти все, як було насправді (Цюпа, Назустріч.., 1958, 90).
2. Терпляче витримати якісь фізичні або моральні страждання, біль, несприятливі умови, щось неприємне, тяжке.
Вона сього не стерпить, вона ані одної хвилі не знесе, щоб нею так поневіряв той чоловік! (Фр., II, 1950, 77);
Тричі владика Нептун виринав і в безмовному гніві Руки в повітря здіймав, та не стерпів великого жару (Зеров, Вибр., 1966, 319);
Один солдат не стерпів маски. Спинився, судорожно зриває протигаз (Довж., І, 1958, 36);
Антонович не міг стерпіти таких несправедливостей, і на цьому грунті між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (Гончар, III, І959, 331);
Недавно він повернувся з заслання, де втратив дружину — не стерпівши поневірянь, вона отруїлася (М. Ол., Леся, 1960, 157).
Значення в інших словниках
- стерпіти — сте́рпіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стерпіти — [стерп'ітие] -пл'у, -пиеш, -пл'ат'; нак. -ерп, -ерптеи Орфоепічний словник української мови
- стерпіти — СТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. сте́рплять; док., кого, що і без прям. дод., перев. із запереч. не. 1. Утриматися, здержатися від яких-небудь слів, учинків і т. ін. – Терпіла я, та й не стерпіла, пішла в Тернівку сповідатися (І. Словник української мови у 20 томах
- стерпіти — -плю, -пиш; мн. стерплять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не. 1》 Утриматися, здержатися від яких-небудь слів, учинків і т. ін. 2》 Терпляче витримати якісь фізичні або моральні страждання, біль, несприятливі умови, щось неприємне, тяжке. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стерпіти — Сте́рпіти, сте́рплю, -пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стерпіти — Стерпіти, -плю, -пиш гл. 1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. І. 195. 2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Ном. № 2153. Кривоніс не стерпів такої одповіді. Стор. МПр. 137. Словник української мови Грінченка