1. Словник української мови в 11 томах

стикання

СТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стика́тися.

Найменшого стикання добрив з грунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (Колг. Укр., 7, 1956, 23);

В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (Криж., М. Рильський, 1960, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стикання — стика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стикання — СТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стика́тися. Найменшого стикання добрив з ґрунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (із журн.); В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (С. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. стикання — -я, с. Дія за знач. стикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови