1. Словник української мови в 11 томах

стилет

СТИЛЕ́Т, а, ч. Невеликий кинджал з дуже тонким і гострим клинком (звичайно тригранним).

[Сганарель:] Нас викрито. Я бачив, недалечко чернець якийсь блукає.. Се шпиг від інквізиції напевне, а може й кат з отруєним стилетом (Л. Укр., III, 1952, 367);

Раптом висмикує [Славик], разом з держаком, стилет, що був заправлений у палицю (Мам., Ти., 1962, 407);

*У порівн. Останній промінь, як стилет, поранив клен на осінь (Тич., І, 1957, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стилет — стиле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стилет — див. КИНДЖАЛ. Словник синонімів Караванського
  3. стилет — Кинджалик Словник чужослів Павло Штепа
  4. стилет — СТИЛЕ́Т, а, ч. Невеликий кинджал з дуже тонким і гострим клинком (звичайно тригранним). [Сганарель:] Нас викрито. Я бачив, недалечко чернець якийсь блукає .. Словник української мови у 20 томах
  5. стилет — -а, ч. 1》 Невеликий кинджал із дуже тонким і гострим клинком (звичайно тригранним). 2》 мн. стилети, -ів. Те саме, що спікули 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стилет — стиле́т (франц. stylet, з італ. stiletto) невеликий кинджал з тонким тригранним клинком. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. стилет — Холодна зброя з коротким прямим лезом із гострим кінцем. Універсальний словник-енциклопедія
  8. стилет — Стиле́т, -та; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)