стишено
СТИ́ШЕНО, присл.
1. Тихішим голосом; притишено.
Лукія, нахилившись до капітана, стишено-інтимно пояснює йому, що то дочка Горпищенка-чабана (Гончар, Тронка, 1963, 140).
2. Не поспішаючи, поволі.
Мимо лану бурякового стишено пішов [грузовик] (Гонч., Вибр., 1959, 219).
3. Не на повну силу; злегка.
Болить стишено.
4. Заглушивши неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.; стримано, спокійно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стишено — сти́шено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стишено — СТИ́ШЕНО, присл. 1. Тихішим голосом; притишено. Лукія, нахилившись до капітана, стишено-інтимно пояснює йому, що то дочка Горпищенка-чабана (О. Гончар). 2. Не поспішаючи, поволі. Мимо лану бурякового стишено пішов [грузовик] (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
- стишено — присл. 1》 Тихішим голосом; притишено. 2》 Не поспішаючи, поволі. 3》 Не на повну силу; злегка. 4》 Заглушивши неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.; стримано, спокійно. Великий тлумачний словник сучасної мови