стовбняк
СТОВБНЯ́К, а́, ч. Те саме, що праве́ць.
Стовбняк — захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м’язів.., а потім і м’язів тулуба, ніг (Лікар. експертиза.., 1958, 145);
Дізнавшись, що хворий пробив ступню вилами, похитав [лікар] головою: — Чому ж учора не покликали? У вас почався стовбняк… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 504);
Суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою.. Стовбняк минув — і я не своїм.. голосом випалив: «Слухай ти, моднице, ти чого так закопилила губу?» (Збірник про Кроп., 1955, 277);
Опам’ятавшись після свого стовбняка, інтервенти.. стали безладно обстрілювати Хорли (Гончар, Таврія.., 1957, 340).
Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.) стовбняко́м — те саме, що Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.) стовпо́м ( див. стовп).
Піднявся [козак] та й впав, не зможе устати! Квилять дітки маленькі край його [нього], А жінка стоїть стовбняком у порога (Кост., І, 1967, 47).
Значення в інших словниках
- стовбняк — стовбня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стовбняк — (мед.) правець Словник чужослів Павло Штепа
- стовбняк — СТОВБНЯ́К, а́, ч. 1. Те саме, що праве́ць. Стовбняк – захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м'язів.., а потім і м'язів тулуба, ніг (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- стовбняк — У, ч. Ерекція. Ого, оце стовбняк: ніби зроду дівку не бачив! Словник сучасного українського сленгу
- стовбняк — -а, ч. Те саме, що правець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовбняк — див. правець Універсальний словник-енциклопедія
- стовбняк — ПРАВЕ́ЦЬ (гостра інфекційна хвороба, що супроводжується корчами), СТОВБНЯ́К рідше, ТЕ́ТАНУС мед. Дружина його на тому тижні якось необережно порізалась ножем. Піти б до лікарні, а вона рукою махнула — пройде!... Словник синонімів української мови