стовпець

СТОВПЕ́ЦЬ, пця́, ч.

1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2.

Крізь темряву видно було стовпці і сплутані лінії колючого дроту (Десняк, II, 1955, 458);

Пішла я в той ряд, де продають огородину.. По обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (Н.-Лев., III, 1956, 264);

З низенького димаря.. вився сивий стовпець диму (Коп., Лейтенанти, 1947, 95);

*У порівн. Ноги короткі та товсті, як стовпці (Мирний, І, 1949, 261).

Стоя́ти, як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовпе́ць — те саме, що Стоя́ти, як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп ( див. стовп).

— Десятники! Роти пороззявляли, стоять, як стовпці… Беріть його!.. (Гр., II, 1963, 365);

Стоять ксьондзи, як стовпці, Не питають про жалі (Мал., Звенигора, 1959, 234).

2. Вертикальна смуга, утворена короткими рядками тексту в газеті, журналі і т. ін.; шпальта.

Виносить [Мартіан].. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Л. Укр., III, 1952, 306);

Стаття по, скажімо, в Словнику 1948 р. займає вісім стовпців (Рильський, III, 1956, 94);

// Ряд цифр, слів, послідовно розміщених по вертикалі.

Стовпець цифр; Стовпці підписів.

3. рідко. Те саме, що сто́впчик 2.

На столі рівними стовпцями лежать книги, учнівські зошити (Стельмах, І, 1962, 351).

4. Печиво циліндричної форми з гречаного борошна.

Ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці (Котл., І, 1952, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовпець — стовпе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стовпець — Тумба; (рядків) шпальта, (цифр) колонка, стовп; стовпчик. Словник синонімів Караванського
  3. стовпець — СТОВПЕ́ЦЬ, пця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. Крізь темряву видно було стовпці і сплутані лінії колючого дроту (О. Десняк); Пішла я в той ряд, де продають огородину .. По обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стовпець — -пця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до стовп 1), 2). 2》 Вертикальна смуга, утворена короткими рядками тексту в газеті, журналі і т. ін.; шпальта. || Ряд цифр, слів, послідовно розміщених по вертикалі. Стовпець цифр. 3》 рідко. Те саме, що стовпчик 2). 4》 Печиво циліндричної форми з гречаного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стовпець — Набір разом із кліше, на якому зображено ілюстрації, який відповідає одній сторінці книжки, журналу, газети; відбиток, зроблений з цього набору; у книжках с., як правило, в 1 колонку, в енциклопедіях та словниках — у 2 або 3. Універсальний словник-енциклопедія
  6. стовпець — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Словник синонімів української мови
  7. стовпець — Стовпе́ць, -пця́; -пці́, -пці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стовпець — Стовпець, -пця м. 1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. Левиц. І. 90. різницький стовпець для разрубыванія мяса. різницьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка. Словник української мови Грінченка