стовплений
СТО́ВПЛЕНИЙ, а, е. Який стовпився.
Собор святого Юра.. оглядав з гори.. безладдя неначе накиданих та стовплених домів (Н.-Лев., VII, 1966, 9);
Капітан аж стрепенувся з обридження, побачивши на лиці сього чоловіка проблиск якоїсь звірячої радості, радості вовка, що бачить стовплене в огорожі стадо овець (Фр., VI, 1951, 466).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовплений — сто́вплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стовплений — СТО́ВПЛЕНИЙ, а, е. Який стовпився. Собор святого Юра .. оглядав з гори .. безладдя неначе накиданих та стовплених домів (І. Нечуй-Левицький); Капітан аж стрепенувся з обридження, побачивши на лиці сього чоловіка проблиск якоїсь звірячої радості... Словник української мови у 20 томах
- стовплений — -а, -е. Який стовпився. Великий тлумачний словник сучасної мови