1. Словник української мови в 11 томах

стоголосний

СТОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що стоголо́сий.

Вже близько поле смертоносне. Кому ж лягти у полі цім? Та ось стрільба назустріч їм [вершникам], Немовби хвиля стоголосна (Лерм., Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголосний — стоголо́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоголосний — СТОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що стоголо́сий. Вже близько поле смертоносне. Кому ж лягти у полі цім? Та ось стрільба назустріч їм [вершникам], Немовби хвиля стоголосна (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова). Словник української мови у 20 томах
  3. стоголосний — -а, -е. Те саме, що стоголосий. Великий тлумачний словник сучасної мови