столовий
СТОЛО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до стіл¹ 1.
Столова дошка.
2. Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі.
Мати виставлялася і з столовими приборами, і з потравами перед молодим паничем (Н.-Лев., IV, 1956, 123);
Найкращою столовою білизною вважається лляна (Наука.., 11, 1972, 65).
3. Признач. для харчування.
В умовах високої температури повітря треба суворо додержувати питного режиму і пити воду, в якій є столова сіль (Наука.., 8, 1959, 26);
// Який іде на їжу людям (про овочі, фрукти).
— Є в мене картопля, буряки столові, капуста квашена… (Шиян, Баланда, 1957, 37);
Столовий виноград України приваблює своїми смаковими якостями і ароматом (Наука.., 2, 1957, 21);
Столові гарбузи добре зберігаються в скиртах соломи або сіна (Колг. Укр., 9, 1956, 43).
∆ Столо́ве вино́ — сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев. із виноградного соку без додавання цукру й спирту.
Столові вина виготовляють з різних плодоягідних соків, забарвлення їх буває біле, рожеве й червоне (Укр. страви, 1957, 384).
4. рідко. Признач. для їдальні.
Столовий гарнітур; Столова лампа.
5. спец. Який має плоску вершину і стрімкі, урвисті схили (про гори, підвищення).
Словенський.. карст являє собою високе столове плоскогір’я (Вісник АН, 3, 1957, 53);
Плоскогір’я — високі рівнини, або столові гори (Курс заг. геол., 1947, 39).
Значення в інших словниках
- столовий — столо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- столовий — СТОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до стіл¹ 1. Столова дошка. 2. Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі. Мати виставлялася і з столовими приборами, і з потравами перед молодим паничем (І. Словник української мови у 20 томах
- столовий — -а, -е. 1》 Прикм. до стіл I 1). Столова дошка. 2》 Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі. 3》 Признач. для харчування. || Який іде на їжу людям (про овочі, фрукти). Столове вино — сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- столовий — Столовий, -а, -е Столовый. Словник української мови Грінченка