сторожка
СТОРО́ЖКА, и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових.
Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (Н.-Лев., II, 1956, 206);
Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок… (Скл., М. ІЦорс, 1938, 71);
Школа містилася в колишній церковній сторожці (Стельмах, І, 1962, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторожка — сторо́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сторожка — СТОРО́ЖКА, и, ж., розм. Приміщення для сторожа або військових вартових; вартівня. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (І. Нечуй-Левицький); Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок... (С. Словник української мови у 20 томах
- сторожка — -и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторожка — ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена). Словник синонімів української мови
- сторожка — Сторожка, -ки ж. = залевчник. Вх. Зн. 19. Словник української мови Грінченка