1. Словник української мови в 11 томах

сторожиха

СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм.

1. Дружина сторожа.

На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (Фр., VI, 1951, 414).

2. Жін. до сто́рож.

— Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? — сказала церковна сторожиха (Н.-Лев., IV, 1956, 277);

У школу він прийшов перший. Довелося навіть почекати на ганку, доки сторожиха відімкнула двері (Донч., IV, 1957, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожиха — сторожи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (І. Франко). 2. Жін. до сто́рож. – Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? – сказала церковна сторожиха (І. Словник української мови у 20 томах
  3. сторожиха — -и, ж., розм. 1》 Дружина сторожа. 2》 Жін. до сторож. Великий тлумачний словник сучасної мови