1. Орфографічний словник української мови

сторожиха

сторожи́ха

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (І. Франко). 2. Жін. до сто́рож. – Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? – сказала церковна сторожиха (І. Словник української мови у 20 томах
  2. сторожиха — -и, ж., розм. 1》 Дружина сторожа. 2》 Жін. до сторож. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (Фр., VI, 1951, 414). 2. Жін. до сто́рож. — Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? — сказала церковна сторожиха (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах