сторожиха
сторожи́ха
-и, ж., розм.
1》 Дружина сторожа.
2》 Жін. до сторож.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторожиха — сторожи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (І. Франко). 2. Жін. до сто́рож. – Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? – сказала церковна сторожиха (І. Словник української мови у 20 томах
- сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (Фр., VI, 1951, 414). 2. Жін. до сто́рож. — Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? — сказала церковна сторожиха (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах