стосик
СТО́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стіс, стос.
В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (Коп., Тв., 1955, 306);
На столі перед економом лежить стосик паперів (Стельмах, І, 1962, 191);
Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Смолич, Ми разом.., 1950, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стосик — сто́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стосик — СТО́СИК, а, ч. Зменш. до стіс, стос. В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (О. Копиленко); На столі перед економом лежить стосик паперів (М. Стельмах); Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- стосик — -а, ч. Зменш.-пестл. до стіс, стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стосик — Стос, -су м. 1) Куча, груда. см. стіс. 2) = завісок. Вол. г. ум. стосик. Словник української мови Грінченка