1. Словник української мови в 11 томах

стосилий

СТОСИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має, нездоланну силу; дужий, могутній.

Здавна сонце сія, здавна дикі льоди торосила природа стосила (Гонч., Вибр., 1959, 104);

Вітчизна крила Йому [солдатові] незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла (Гірник, Друзі.., 1953, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стосилий — стоси́лий прикметник поет. Орфографічний словник української мови
  2. стосилий — СТОСИЛИЙ – СТОСИЛЬНИЙ Стосилий, розм. Який має нездоланну силу. Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосилий... (Л.Забашта). Стосильний. Потужністю сто кінських сил: стосильний двигун. Літературне слововживання
  3. стосилий — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. стосилий — СТОСИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має, нездоланну силу; дужий, могутній. Здавна сонце сія, здавна дикі льоди торосила природа стосила (І. Гончаренко); Вітчизна крила Йому [солдатові] незборені дала. Він полетів – орел стосилий, В сто раз сильніший за орла (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах
  5. стосилий — -а, -е, поет. Який має нездоланну силу; дужий, могутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стосилий — СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙ підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОСИ́ЛИЙ підсил. поет., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., МО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови