стояння

СТОЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6-10, 15.

Яць Коваль ввійшов до ванькира.. — Сідайте коло нас, — мовив Чапля. — Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (Фр., VIII, 1952, 19);

Ми поверталися до казарм перетомлені, розбиті тупим стоянням на тій нудній церемонії (Кол., На фронті.., 1959, 50);

Густота стояння сосен, їх віддаленість від джерел пилу й вологи також позначаються на ароматичності повітря (Наука… 9, 1956, 18);

Сільські гідроелектростанції будують в долинах рік при високому стоянні грунтових вод (Довідник сіль. будівельника, 1956, 191);

Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби і тисячі незгод розкладали військо (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504);

Сонячне проміння падає на поверхню землі під різними кутами залежно від висоти стояння сонця (Жилий буд. колгоспника, 1956, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стояння — стоя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стояння — СТОЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6–10, 15. Яць Коваль ввійшов до ванькира .. – Сідайте коло нас, – мовив Чапля. – Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (І. Словник української мови у 20 томах
  3. стояння — -я, с. Дія за знач. стояти 1), 2), 4), 6-10), 15). Великий тлумачний словник сучасної мови