1. Словник української мови в 11 томах

стояннячко

СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння.

Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (Вас., І, 1959, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стояннячко — стоя́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. стояннячко — -а, с. Пестл. до стояння. Великий тлумачний словник сучасної мови