стоїк
СТО́ЇК, а, ч.
1. Послідовник стоїцизму.
— Важить зовсім не те, скільки прожив, а те — чи добре ти прожив!..Хто це висловив — не згадаю.. — Сенека це сказав колись, римлянин, стоїк, — відповів Омелько (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 293).
2. перен. Людина, яка стійко, мужньо переносить життєві випробування, протистоїть спокусам.
Не з Макаром [хотілося поділитися радістю], що не зрозуміє й підійме на глум, і не з Яковом, суворим філософом і стоїком, що зразу визнає це за зраду товариству й осудить його (Вас., Вибр., 1950, 155);
*У порівн. Скажіть-бо: хто не любить торта? Хіба ви можете байдуже на нього дивитись? ..Хвилина, друга, — ви ще змагаєтесь, як справжній стоїк (Мик., II, 1957, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоїк — сто́їк іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стоїк — Непохитець, твердець Словник чужослів Павло Штепа
- стоїк — СТО́ЇК, а, ч. 1. Послідовник стоїцизму. – Важить зовсім не те, скільки прожив, а те – чи добре ти прожив! .. Хто це висловив – не згадаю .. – Сенека це сказав колись, римлянин, стоїк, – відповів Омелько (О. Ільченко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- стоїк — -а, ч. 1》 Послідовник стоїцизму. 2》 перен. Людина, яка стійко, мужньо переносить життєві випробування, протистоїть спокусам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоїк — сто́їк (грец. Στωϊκός) 1. Послідовник стоїцизму. 2. Людина, що мужньо, стійко зносить страждання, життєві негоди. Словник іншомовних слів Мельничука
- стоїк — Сто́їк, -ка; -їки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)