стоїк
сто́їк
(грец. Στωϊκός)
1. Послідовник стоїцизму.
2. Людина, що мужньо, стійко зносить страждання, життєві негоди.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоїк — сто́їк іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стоїк — Непохитець, твердець Словник чужослів Павло Штепа
- стоїк — СТО́ЇК, а, ч. 1. Послідовник стоїцизму. – Важить зовсім не те, скільки прожив, а те – чи добре ти прожив! .. Хто це висловив – не згадаю .. – Сенека це сказав колись, римлянин, стоїк, – відповів Омелько (О. Ільченко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- стоїк — -а, ч. 1》 Послідовник стоїцизму. 2》 перен. Людина, яка стійко, мужньо переносить життєві випробування, протистоїть спокусам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоїк — Сто́їк, -ка; -їки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стоїк — СТО́ЇК, а, ч. 1. Послідовник стоїцизму. — Важить зовсім не те, скільки прожив, а те — чи добре ти прожив!..Хто це висловив — не згадаю.. — Сенека це сказав колись, римлянин, стоїк, — відповів Омелько (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 293). 2. перен. Словник української мови в 11 томах