стоїцизм

стоїци́зм

(грец. Στωϊκή, від στοά – портик в Афінах, де збиралися стоїки)

1. Одна з головних течій елліністичної і римської філософії, заснована в кінці 4 ст. до н. е. Найважливіше місце в С. посідала розробка міцної і розумної основи морального життя, яку стоїки вбачали у подоланні пристрастей, «силі духу», що виявляєтеся в слідуванні своїй долі.

2. Стійкість, твердість у життєвих негодах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

стоїцизм — стоїци́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
стоїцизм — СТОЇЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям в античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. Одні філософи вбачали сенс буття в щасті (евдемонізм), .. Словник української мови у 20 томах
стоїцизм — -у, ч. 1》 Напрям в античній філософії, який вимагав від людини свідомого підкорення пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. 2》 перен. Стійкість, мужність у життєвих випробуваннях, здатність протистояти спокусам. Великий тлумачний словник сучасної мови
стоїцизм — Доктрина стоїків, гол. чином етична; життєва позиція, яка полягає у збереженні внутрішнього спокою, гармонії духу та витримці у важких життєвих ситуаціях. Універсальний словник-енциклопедія
стоїцизм — СТОЇЦИЗМ (від грецьк. στοά — портик в Афінах, де збиралися стоїки) — одна з основних філософських течій доби Еллінізму; основні етичні ідеї С. відновлюються у новоєвропейській філософії, у трансформованому вигляді живлять сучасне духовне життя. Філософський енциклопедичний словник
стоїцизм — Стоїци́зм, -му, -мові, в -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стоїцизм — СТОЇЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. Одні філософи вбачали сенс буття в щасті (евдемонізм),.. Словник української мови в 11 томах