стражників
СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стра́жник 1; належний стражникові.
Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками (Мирний, IV, 1955, 352).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стражників — СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стра́жник; належний стражникові. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками – її сусідками (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- стражників — -кова, -кове. Прикм. до стражник 1). || Належний стражникові. Великий тлумачний словник сучасної мови