1. Словник української мови в 11 томах

стражниця

СТРА́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових.

Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Фр., II, 1950, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стражниця — «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. стражниця — стра́жниця іменник жіночого роду приміщення для сторожа рідко Орфографічний словник української мови
  3. стражниця — див. вежа Словник синонімів Вусика
  4. стражниця — СТРА́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. стражниця — -і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стражниця — Стражниця, -ці ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31. Словник української мови Грінченка